мое наброски 1 раздела


22

 

«Аналіз грошових потоків для прийняття управлінських рішень»

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

0.1 Економічна сутність, властивості та класифікація видів грошових потоків підприємства

0.2 Теоретичні основи аналізу грошових потоків

0.3 Методи оцінки та оптимізації грошових потоків

 

1.1. Економічна сутність, властивості та класифікація видів грошових потоків підприємства

АКТУАЛЬНІСТЬ ----

Поняття «грошового потоку» – Cash flow – з’явився в іноземних виданнях в кінці 50-х рр.. XX століття під час досліджень вартості фінансових активів і при оцінці ефективності інвестиційних проектів. В умовах становлення ринкової економіки доцільним є виникнення поряд з поняттям «гроші» терміну «грошовий потік», так як він може висвітлити динамічний розвиток підприємства, що відбувається завдяки постійного обороту грошових коштів, отримуваних від різних видів діяльності – фінансової, операційної та інвестиційної. Грошові потоки надходять постійно, так само і вибувають, в балансі ж вони показані на певну дату. А існування коштів та грошових потоків поруч є цілком виправданим , адже останній висвітлює динаміку діяльності підприємства, де йдуть безперервно грошові кошти.

Незважаючи на достатньо велику кількість публікацій в економічній літературі , багато сучасних дослідників та вчених минулого не дійшли до єдиного трактування поняття «грошовий потік». Даний термін по-різному висвітлювався в роботах науковців , що безпосередньо стало підставою і до різного підходу в управлінні грошовими потоками. Інформацію щодо визначення сутності грошових потоків висвітлено у додатку А.

Згідно з міжнародним стандартом бухгалтерського обліку № 7 «Звіт про рух грошових коштів», грошовий потік являє собою надходження та вибуття коштів та їх еквівалентів [1].

Що ж стосується національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, то у них не зазначено поняття «грошовий потік», але використовується поняття «рух грошових коштів», яке абсолютно схоже з визначенням «грошовий потік», що надане у міжнародних стандартах.

Так як підходи науковців до надання трактування «грошовим потокам» суттєво різниться, то варто виділити одне з найбільш доцільних понять, таким можна вважати тлумачення Ясишеної В. Грошовий потік – це сукупність розподілених у часі надходжень і видатків грошових коштів та їх еквівалентів, створених його господарською діяльністю, рух яких пов'язаний з факторами часу, простору, структури, ризику і ліквідності. В даному випадку під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання, а еквівалентами коштів є короткострокові високоліквідні інвестиції, які можуть вільно конвертуватися у певні суми грошових коштів, і яким властиві незначні ризики зміни вартості [2].

Ясишена В. довела, що використання грошового потоку як одного з елементів аналізу доходів і витрат не можливо без урахування часової різниці в надходження та витрачанні грошей і віднесенні їх на прибуток або збиток , тобто на фінансовий результат від підприємницької господарської діяльності.

Важливим є ще те, що при плануванні руху грошових коштів без урахування змін дебіторської заборгованості може буди невірне зазначення планового розміру чистого грошового потоку від операційної діяльності підприємства, тому що дебіторська заборгованість являє собою суму грошових ресурсів в розрахунках.

Погляди науковців щодо кількості підходів до визначення терміну «грошові потоки» дещо розходяться. Так, Литвинчук зазначає, що існує дві позиції щодо визначення грошових потоків. Прихильники однієї з них, а саме – І.А. Бланк, В.В. Бочаров, Н. Тян, характеризують грошові потоки як різницю між отриманими і виданими підприємством коштами за певний період часу. Представники іншої позиції представляють грошові потоки на підприємстві як рух грошей, тобто надходження і виплати за певний період часу [3].

Три підходи до визначення даного терміну визначає Данілов О. Д.. Згідно з першим підходом, грошовий потік являє собою форму руху фінансових ресурсів, що відображає обмін товарами і послугами. Однак рух фінансових ресурсів відображає лише ту частину грошового потоку, яка має властивість створювати додану вартість. Оскільки властивість генерування доданої вартості має не весь підприємницький грошовий потік, виділяти його як загальну характеристику недоцільно. Таким чином, грошовий потік отримує значення індикатора руху відповідних активів та капіталу підприємства.

За другим підходом, грошові потоки є результуючою сумою грошових коштів, які надходять чи відходять з підприємства за певний період часу. У даному випадку враховується лише потік грошових коштів, який впливає на зміну залишку грошових активів, але поза увагою залишаються вхідні та вихідні грошові потоки, які мають велике значення як оперативні індикатори та чинники ефективної діяльності підприємства.

Відповідно з третім підходом, грошові потоки визначаються лише як надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів [4].

Визначення грошового потоку як рух грошей є більш логічним, адже «потік» - це є «рух», тобто надходження , обертання і вихід грошових коштів. «Грошовий потік» являє собою рух готівкових та безготівкових грошових фондів, капіталу підприємства , а також є оборотом окремих фінансових інструментів.

На основі підсумування вищенаведеної інформації було сформовано власне визначення цього терміну. На нашу думку «грошові потоки» - це надходження і вибуття грошових коштів та їх еквівалентів, створених господарською діяльністю протягом певного часу на підприємстві, які вирізняються своєю ліквідністю та факторами ризику та мають забезпечувати загальну ефективність і отримання прибутку.

Та навіть не зважаючи на те, що при визначенні грошових потоків існують певні розбіжності, кожен з підходів актуалізує виняткову значимість грошових потоків для функціонування господарювання і забезпечення формування доданой вартості і благополуччя власників такогож суб’єкта.

Для більш вільного використання терміну «грошовий потік» бажано дослідити, які властивості мають грошові потоки. Кожна властивість грошового потоку обумовлена його грошовою ознакою, до яких відносять: стабільність вартості, портативність, економічність, тривалість використання, однорідність, подільність[5].

В.М. Вареник пропонує визначити більш детальні властивості , насамперед кажучи , що грошові потоки відрізняються ліквідністю, рухливістю, документованістю, зручністю подання, ефективністю, балансуванням, рівномірністю, синхронністю, та підвладністю часу. Інформація щодо даних властивостей наведена у додатку Б.

Ліквідність – це забезпечення створення дефіцитного або надлишового сальдо грошових коштів на підприємстві, тоді, коли вони абсолютно забезпечують покриття боргових зобовязань.

Постійна рухливість грошових потоків показує в свою чергу, які рухи відбуваються на підприємстві відповідно до видій діяльності. Тобто, з якого виду діяльності отримуються підприємством великі надходження коштів, а які – приносять лише найбільші видатки. Вся ця інформація стосовно руху грошових потоків допомагає у вирішенні проблем стосовно віддання переваги якомусь з видів діяльності, а також вона важлива при контролі т аналізі безпосередньо руху грошових коштів підприємства.

Документування грошових потоків виявляється в зазначенні інформації про їх рух на підприємстві з використанням «Звіту про рух грошових коштів». Документи виступають своєрідними носіями даних про грошові кошти , які використовують і заповнюють всі підприємства, та забезпечують висвітлення необхідних операцій.

Серед особливостей грошових потоків виділяють і зручність у їх поданні. Для управлінського персоналу існує необхідність у отриманні інформації, яка була б зручною у використанні, сприйнятті. Для цього призначена така форма звітності, як «Звіт про рух грошових коштів».

Стосовно ефективності, то ця властивість напряму показує чи забезпечує рух грошових коштів ефективну роботу та функціонування підприємства.

Така властивість, як балансування є особливою, бо якщо грошові потоки є збалансованими, то вони забезпечують фінансову рівновагу підприємства, так звану ліквідність, що спідкає існувати підприємству в короткострокових і довгострокових періодах та задовільняє фінансову необхідність осіб, які зацікавлені у підприємстві.

Фінансова рівновага грошових потоків є гарантом стабільності та є початком досягнення інших поставлених цілей.

Рівномірність грошового потоку є властивістю, яка висвітлює ступені регулярності надходження грошових коштів, порушення якого може призводити до задержання руху грошових потоків та до відкладення видатків, що були запланованими у періоді діяльності.

Про стан фінансової стабільності та рівноваги підприємства допомагає говорити синхронність грошового потоку, а саме показуючи степінь узгодження їх у часовому вимірі. А вже із самої суті грошових потоків випливає і особливість підвладності часу випливає, бо грошові кошти мають змогу змінюватись самі по собі у часі через будь-які внутрішні чи зовнішні фактори.

Так як грошові кошти постійно у русі, задля забезпечення виробничого циклу на підприємстві без затримок чи зупинок, то випливає і така властивість, як кругообіг [6].

Оскільки існує необхідність відображення руху грошових потоків, в обліку розроблена окрема звітна форма, яка має назву «Звіт про рух грошових коштів». Ця форма була розроблена у 1992 році (МСБО 7), а в 1994 році почала діяти. Попередником даної форми, який з’явився в міжнародній практиці у 1977 році був «Звіт про зміни у фінансовому становищі».

Таким чином, на сьогоднішній день порядок подання та формування звіту про рух грошових потоків формулює Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку № 7 – Звіт про рух грошових коштів. За мету цей стандарт має – визначення вимог щодо висвітлення інформації суб'єкту господарювання стосовно змін його грошових коштів та їх еквівалентів використовуючи звіт про рух грошових коштів, який розділяє грошові потоки від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності протягом періоду [1].

Також, з метою забезпечення ефективного цілеспрямованого управління грошовими потоками та їх аналізу, необхідно класифікувати грошові потоки, адже поняття «грошовий потік» вміщує у собі багато видів цих потоків. Хоч поділ грошових потоків може відбуватись за різними ознаками, але ж за міжнародним стандартом бухгалтерського обліку № 7 основною ознакою є вид господарської діяльності: операційна, фінансова чи інвестиційна. Розглянемо кожен з видів діяльності окремо.

Фінансова діяльність - діяльність, що спричиняє зміни розміру та складу вкладеного капіталу та запозичень суб'єкта господарювання.

Інвестиційна діяльність - це придбання і продаж довгострокових активів, а також інших інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.

Операційна діяльність  це основна діяльність підприємства, яка приносить дохід, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю [1].

Приклади грошових потоків від операційної, фінансової та інвестиційної діяльності наведено в таблиці 2.1.

 

Таблиця 2.1. Приклади грошових потоків від різних видів діяльності [1].

Від операційної діяльності

Від інвестиційної діяльності

Від фінансової діяльності

а)надходження грошових коштів від продажу товарів та надання послуг, а також від роялті, авторських гонорарів, комісійних і інший дохід;

б) виплата коштів за товари, роботи, послуги,постачальникам

в)сплата коштів працівникам та виплата за їх дорученням;

ґ) надходження коштів і виплати їх страховій компанії за премії та позови, ануїтети та інші виплати за полісами;

г) виплати грошових коштів або компенсація податків на прибуток, якщо вони точно не ототожнюються з фінансовою або інвестиційною діяльністю;

ґ) виплати грошових коштів за контрактами для дилерських або торговельних цілей.

 

а) виплати коштів для придбання основних засобів, нематеріальних активів та інших довгострокових активів і від їх продажу. Також виплати стосовно капіталізованих витрат на розробки та будівництво власними силами;

б) виплати грошових коштів для придбання власного капіталу або боргових інструментів інших суб'єктів господарювання, а також часток у спільних підприємствах, а також від їх продажу;

г) аванси грошовими коштами та позики, надані іншим сторонам (інші, ніж аванси і позики, здійснені фінансовою установою);

ґ) надходження грошових коштів від повернення авансів та позик наданих іншим сторонам;

д) виплати за ф'ючерсними і форвардними контрактами, опціонами та контрактами "своп", окрім випадків, коли контракти укладаються для дилерських чи торговельних цілей або виплати класифікуються як фінансова діяльність;

е) надходження грошових коштів від ф'ючерсних і форвардних контрактів, опціонів та контрактів "своп", окрім випадків, коли такі контракти укладаються для дилерських чи торговельних цілей або надходження класифікуються як фінансова діяльність.

 

а) надходження грошових коштів від випуску акцій або інших інструментів власного капіталу;

б) виплати грошових коштів власникам для придбання або викупу раніше випущених акцій суб'єкта господарювання;

в) надходження грошових коштів від випуску незабезпечених боргових зобов'язань, позик, векселів, облігацій, іпотек, а також інших короткострокових або довгострокових позик;

г) виплати грошових коштів для погашення позик; та

ґ) виплати грошових коштів орендарем для зменшення існуючої заборгованості, пов'язаної з фінансовою орендою.

 

Згідно з класифікацією грошових потоків, яка наводиться науковцями, можна виділити певні основні ознаки, такі як : масштаби обслуговування господарського процесу, види господарської діяльності відповідно до міжнародних стандартів обліку , спрямованість руху коштів, методи обчислення обсягу грошових потоків, рівні достатності обсягу та методи оцінки в часі , безперервність формування в періоді та стабільність тимчасових інтервалів укладання грошових потоків.

Також, важливим при класифікуванні грошових потоків є врахування фактору часу, але у будь-якому разі, основною класифікацією є види діяльності суб’єкта господарювання, а саме: операційна, інвестиційна та фінансова діяльність, що зазначаються у міжнародних стандартах бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Перелік класифікаційних характеристик грошових потоків та їх видів представлена у таблиці 2.2 [7] .

 

Таблиця 2.2 – Класифікаційні ознаки грошових потоків на підприємстві

Класифікаційна ознака

Види грошових потоків

1.За напрямом руху грошових потоків

– позитивні ;

– негативні ;

2.За рівнем достатності обєму

надлишковий ;

дефіцитний ;

оптимальний.

3.За видом діяльності, що породжує грошовий потік

від операційної діяльності ;

від інвестиційної діяльності ;

від фінансової діяльності.

4.За рівномірністю надходження на

грошових коштів

рівномірний

нерівномірний.

5.За значущістю в підсумуванні заключних результатів господарської діяльності

пріоритетний;

другорядний

6.За можливістю врегулювання у процесі управління

ті грошові потоки, які можна врегулювати ;

грошові потоки , які не піддаються регулюванню.

7.За валютою деномінації

в національній валюті;

в іноземній валюті.

8.За ритмічністю здійснення

регулярні ;

нерегулярні.

9. За ритмічністю грошових потоків

ритмічний грошовий потік;

неритмічний грошовий потік.

10.За критерієм розподілення грошових потоків у часі

поточні ;

– очікувані.

11.За збалансованостю об’єму грошових потоків

збалансований ;

незбалансований.

12.За законністю здійснення

тіньовий грошовий потік ;

легальний.

13.За обхватом обслуговування господарської діяльності

грошовий потік всього підприємства;

окремого структурного підрозділу;

окремої господарської операції.

14.За формою здійснення

готівкові ;

безготівкові.

15.За методом визнаяення об’ємів грошовоих потоків

валові грошові потоки ;

чисті грошові потоки .

 

Розглянута класифікація дає змогу здійснювати на підприємствах більш оптимально облік та аналіз грошових потоків різних видів, одночасно забезпечуючи ефективне управління ними.

Отже, на основі вище викладеного матеріалу , можна підсумувати наступне : грошовий потік – це сукупність розподілених за часом надходжень і виплат коштів, які утворюються в процесі господарської діяльності підприємства і стосується безпосередньо забезпечення його платоспроможності. Виділення класифікацій грошових потоків підприємств здійснюється на основі виду діяльності, в результаті якої виник рух грошових коштів, напрямку руху та методу розрахунку. Всі класифікації в свою чергу прямо залежні та прив’язані до різновидів діяльності підприємства.

 

1.2. Теоретичні основи аналізу грошових потоків підприємства

Проведення аналізу руху грошових потоків на підприємстві є досить необхідним, адже за допомогою аналізу можна обмежити грошові ресурси, виявити нестійкий фінансовий стан багатьох підприємств, ризик втрати платоспроможності і може ще полягати у підвищенні рівня ефективності в управлінні грошовими потоками і ін.

Аналіз грошових потоків являє собою процес дослідження системи показників на підприємстві, їх формування, виявлення основних тенденцій та закономірностей задля з’ясування резервів подальшого підвищення ефективності управління ними [8].

Грошові потоки підприємства є своєрідним об’єктом аналізу, та мають багато компонентів. Вітчизняні науковці, так як і зарубіжні мають багато різних та спільних рис стосовно підходів і методів їх фінансового аналізу.

Так, на думку вітчизняного теоретика і науковця, Бланка І.А. основною метою здійснення аналізу грошових потоків є виявлення резервів для збільшення ефективності діяльності підприємства в довгостроковій перспективі. Дослідження В.Бондарева показують, що він за мету ставить виявлення причин утворення надлишку або дефіциту грошових коштів, а також знаходження їх джерел створення і напрямків використання.

Так як визначення єдиного аналізу грошових коштів неможливо, бо існує безліч підходів, доцільно виділити два найбільш основних напрямів в методиці оцінки. Стосовно першого – то його особливість проявляється у базуванні аналізу абсолютних показників і притаманний роботам вченим Бочаровій В.В. та Ковальовій В.В. А аналіз відносних показників грошових коштів, включаючи коефіцієнти ліквідності грошового потоку, коефіцієнти оборотності, платоспроможності, реінвестування та ін. притаманний другому напрямку, який подано в роботах Лігоненко Л. та Бланка І.А.

Основні підходи в роботах зарубіжних і вітчизняних вчених стосовно аналізу грошових коштів наведено у вигляді таблиці 2.3

 

Таблиця 2.3 – Основні підходи до аналізу грошових потоків вітчизняних та зарубіжних авторів

Автор

Напрямки аналізу грошових потоків

Вітчизняні науковці

Бланк І.А.

Аналіз грошових потоків здійснюється в розрізі їх абсолютних значень вертикально та горизонтально, проводиться порівняння, аналізуються коефіцієнти ефективності грошових потоків та загальний цикл і Свот-аналіз грошового потоку

Радіонов Н.В.,

Радіонова С.П

Проводиться дисконтування та динамічний аналіз грошових потоків

Поддєрьогін А.Н.,

Лігоненко Л.О.,

Ковальчук Г.В.

Аналізують обсяг та склад грошових коштів підприємства, грошовий обіг й грошові потоки. Досліджують джерела формування і напрямки використання грошей підприємства, оцінюється ритмічність, синхронність і достатність грошових потоків. Аналізують платоспроможность й ефективності керування грошовими потоками на підприємстві.

Білуха М.Т

Визначає грошовий потік як такий. що здатний допомогти підприємству виконати всі зобов’язання і пропонує використовувати для його оцінки кредитоспроможность, фінансову стійкость й недопущення банкрутства. Також необхідне здійснення оцінки ритмічності, достатності й синхронності грошових потоків

Зарубіжні науковці

Т.Райс,

Б. Койли

Висвітлення грошових потоків, як інструментів врегулювання кредитних ризиків й основних показників кредитоспроможності позичальника

Лафуенете А.М.

Аналізується рівень самостійності фінансування і залежності від зовнішньої допомоги у фінансуванні завдяки показника грошового потоку

Хелферт Е

Аналіз грошового потоку підприємства за допомогою шести факторній дискримінантній моделі інтегральних оцінок фінансового стану підприємства, два показника в якій сформовані на операційному грошовому потоці, тобто коефіцієнті рентабельності операційних продажів по Cash-flow

 

Таким чином, згідно з табл. 2.3 можна виділить наступні найвикористовуваніші цілі для аналізу грошового потоку:

здійснення аналізу обсягу вхідних і вихідних грошових потоків й оцінка їх структури;

здійснення аналізу грошових потоків у функціонуванні підприємств;

аналіз грошового потоку з боку їх достатності задля змоги обслуговувати різні види діяльності підприємства;

здійснення аналізу збалансованості грошових потоків та їх ліквідності та визначення причин розбалансованості;

аналіз ритмічності і сфер використання грошових потоків;

визначення ефективності діяльності та фінансового результату.

Варто зазначити також, що після проведення повного аналізу треба вносити зміни і підправлення мети і цілей аналізу грошових потоків тому, що можливо виявити деякі проблемні аспекти, а саме постійне виникнення дефіциту грошових потоків й т. п.

Також, на підставі вищезазначених цілей аналізу грошових коштів можна сформувати три основні напрями аналізу: аналіз формування, використання та ефективності грошових потоків.

Систематизацію підходів до аналізу грошових потоків необхідно почати з виділення загальних стадій аналізу, що притаманні працям як вітчизняних, так і зарубіжних науковців [9]. Детально стадії розглянуті схематично на рисунку 1.2.

 

 

Рисунок 1.2. Загальні стадії аналізу грошових потоків на підприємстві

 

Основні завдання аналізу грошових потоків:

– виявлення закономірностей та тенденцій розвитку грошових потоків на підприємстві;

надання оцінки ступеню раціональності використання коштів;

– виявлення і запобігання виникненню банкрутства підприємства;

визначення факторів і прогнозування синхронності грошових потоків за їх обсягом і часом для забезпечення платоспроможності підприємства;

виявлення резервів збільшення ефективного та інтенсивного використання грошових коштів під час операційної, інвестиційної і фінансової діяльності та інші.

Об’єктами аналізу грошових потоків на підприємстві виступають різні види грошових потоків.

Від обсягів і швидкості руху грошового обігу, ефективності керування ним безпосередньо залежать платоспроможність і ліквідність підприємства. Аналіз грошових потоків являє собою основу для оцінювання і прогнозу платоспроможності підприємства, а також забезпечує більш об'єктивно оцінювати його фінансовий стан. Аналіз грошових потоків здійснюють по підприємству в цілому, також можливе його здійснення окремо за видами господарської діяльності і центрами відповідальності.

Основні джерела інформації для аналізу створення і розміщення капіталу підприємства є дані фінансової звітності:

форма № 1 «Баланс»;

форма № 2 «Звіт про фінансові результати»;

форма № 3 «Звіт про рух грошових коштів»;

форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності», дані синтетичного й аналітичного бухгалтерського обліку за рахунками грошових коштів.

На початку здійснюють горизонтальний аналіз грошових коштів: визначають динаміку обсягу формування додатного, від'ємного і чистого грошового потоку за різними окремими джерелами, здійснюють розрахунок темпів їхнього зростання і приросту, визначення тенденцій змін їх обсягу.

Темпи приросту чистого грошового потоку (ТЧГП) порівнюють з темпами приросту активів підприємства (ТА) і з темпами приросту обсягів виробництва (реалізації) продукції (ТРП). Для гарного функціонування будь-якого підприємства, зростання його фінансової стабільності і платоспроможності необхідне, аби темпи зростання обсягів продаж були вищими за темпи зростання активів, а темпи зростання чистого грошового потоку були більшими за темпи зростання обсягу продаж.

Паралельно здійснюють і вертикальний аналіз грошових потоків:

а) за видами господарської діяльності, що допомагає встановити частину окремого виду діяльності у формуванні додатного, від'ємного і чистого грошового потоків;

б) за окремими внутрішніми підрозділами, який дає змогу висвітлити внески кожного підрозділу у формування грошових потоків;

в) за різними джерелами надходження і напрямками витрат коштів, що дає змогу установити частку у формуванні загального грошового потоку кожного з них. Під час цього визначається роль і місце чистого прибутку у формуванні чистого грошового потоку, визнають для відтворення основних засобів і нематеріальних активів ступінь достатності амортизаційних відрахувань. Результати обох аналізів, як горизонтального, так і вертикального служать базою проведення факторного аналізу формування чистого грошового потоку. Щоб вивчити фактори створення чистого грошового потоку пропонується використання прямого і непрямого методів. Прямий - має використовуватись для одержання даних, які характеризуватимуть валовий та чистий потоки коштів у звітному періоді. Використовуючи цей метод, застосовують дані бухгалтерського обліку і звітів щодо руху коштів які характеризують всі види їх надходжень та витрат. Відрізняються результати розрахунку грошових потоків за цими двома методами лише під час операційної діяльності.

Якщо дивитись на обидва методи з аналітичного боку, то прямий метод є кращим, бо він дозволяє пояснити причину розбіжностей між отриманими фінансовими результатами та вільним залишком готівки.

Здійснення розрахунку чистого грошового потоку непрямим способом втілюється шляхом коригування чистого прибутку на певну суму змін у запасах, дебіторській заборгованості, кредиторській заборгованості, короткострокових фінансових вкладеннях та інших статтях активу, які відносяться до поточної діяльності. Джерелом інформації при використанні непрямого методу є баланс бухгалтерської звітності та звіт про прибутки і збитки [12].

Аналізуючи літературу,можна дійти до висновку, що науковці мають різні підходи, при аналізі грошових потоків, до формування системи фінансових показників. Це є негативною стороною, адже призводить до плутанини у формування чіткого підходу до організації і здійснення аналізу. Найбільш чіткий та повний підхід відображено в роботах І.А. Бланка і Л.О.Лігоненко.

Основні показники, які використовуються при аналізі грошових потоків наведені в додатку В.

Отже, послідовний аналіз грошових коштів та використання методів і прийомів, які вже раніш сформували науковцями, якщо адаптувати до специфіки діяльності підприємства, особливості виробничого і фінансового цикла дозволить значно збільшити якість аналізу й допоможе швидше досягнути поставлених цілей. Застосовуючи найбільш оптимальні методи здійснення аналізу грошових потоків підприємства забезпечується полегшення або ж спрощення процедури самого аналізу відповідно відштовхуючись від поставленої мети, заодно спрощується можливість приймати управлінські рішення щодо прискорення руху грошових потоків та збільшення оборотності активів підприємства і його капіталу [9].

 

1.3. Методи оцінки, оптимізації грошових потоків.

 

Для кожного окремого підприємства управління рухом грошових потоків є індивідуальним, адже береться до уваги і господарська діяльність суб’єкта господарювання і умови функціонування та реалізації. Щоб забезпечити фінансову стабільність та рівновагу в діяльності виокремлюють управління грошовими коштами як важливу складову частини управління всією фінансово-господарською діяльністю. Оцінка здатності підприємства генерування грошових потоків в обсягах та за строками здійснення необхідних планових платежів, забезпечення оптимізації – є основною метою управління. Але саме оптимізація займає провідне місце.

Цей етап є одним із найбільш важливих та найбільш складних. Але саме оптимізація спрямована на підвищення ефективності грошових потоків в майбутньому.

Оптимізація грошових потоків є процесом вибору кращих форм їх організації на підприємстві, враховуючи умови та особливості проведення господарськой діяльності. За ціль, оптимізація грошових потоків має забезпечити збалансованость обсягів вхідних та вихідних грошових потоків, забезпечити синхронність формування їх у часі та забезпечити підвищення чистого грошового потоку підприємства.

Під час оптимізації грошових потоків забезпечується ліквідність, ефективність , достовірність та збалансування грошових коштів.

Базується оптимізація на забезпеченні угрупування обсягу позитивних і негативного їх видів. Негативно впливають на результат господарської діяльності і дефіцитний, і надлишковий грошові потоки.

Існують методи оптимізації дефіцитного грошового потоку, що виникають відповідно через різні характери цієї дефіцитності - короткостроковий або довгостроковий.

Щоб збалансувати дефіцитний грошовий потів у короткострокових періодах необхідно використати «Систему прискорення - сповільнення платіжних оборотів», яка характеризується розробкою заходів щодо організації прискорень залучення коштів і сповільненню їх виплат.

Прикладом стосовно прискорення залучення коштів у короткостроковому періоді може бути: збільшення розміру цінових знижок за готівку по реалізованої покупцях продукції, зменшення терміну подання товарного кредиту покупцям, швидше здійснення інкасації простроченої дебіторської заборгованості та інкасації платіжних документів покупців продукції. Відповідно прикладами уповільнення виплат коштів відбувається за рахунок таких заходів: збільшення терміну надання товарного кредиту підприємству, заміна придбання довгострокових активів,яким необхідне відновлення, на їх оренду (лізинг) та інші.

Варто вказати, що система прискорення та сповільнення платіжних оборотів, вирішуючи проблему збалансованості обсягів дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді, призводить до проблем наростання дефіцитності цих потоків в майбутніх періодах. Тому паралельно з цією системою розроблюються заходи щодо збалансування дефіцитних потоків і в довгострокових періодах. Заходи, які призводять до росту обсягів позитивних грошових потоків: здійснення залучення стратегічного інвестора для нарощення обсягів власного капіталу, додаткова емісія акцій, залучення довгострокового фінансового кредиту та інші. Досягнення зниження обсягу негативного грошового потоку відбувається при наступних заходах: скороченні обсягів і складу інвестиційних програм, відмова від фінансових інвестувань та зменшення суми постійних витрат на підприємстві.

Методи оптимізації які застосовуються на практиці бувають різні: в залежності того дефіцитний чи профіцитний грошовий потік, а також в залежності від того який період береться – довгостроковий чи короткостроковий .

Пропонуємо оглянути загальну структурну щодо здійснення оптимізації грошових потоків, яка наведена на рисунку 1.1.

Першим і основним етапом здійснення оптимізації – є формування стратегії, так як це є базою для майбутніх періодів і на цьому рівні формується стратегія, визначення прибутковості та ризиків, основних напрямів діяльності та сфер, на які необхідно звертати увагу керівництвом. Спочатку визначається період, на якому формуватиметься стратегія оптимізації і проводитиметься аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища. На кінцевих стадіях формуються задачі оптимізації грошових потоків підприємства за напрямками діяльності на основі викладених принципів та мети оптимізації потоків грошових коштів.

 

 

Рисунок 1.1. Схема оптимізації грошових потоків

 

Далі планується загальний обсяг вхідного та вихідного грошового потоку у плановому періоді, формується наступний етап загального їхнього балансування.

При етапі оптимізації: спочатку ідентифікують напрями та сферу економічної діяльності підприємства, після цього їх систематизують.

На наступній стадії визначається характер впливу визначених напрямків діяльності підприємства у розрізі видів підприємницької діяльності. Визначаються задачі оптимізації грошових потоків за кожним напрямом діяльності та відбувається оптимізація інвестицій підприємства.

На четвертому етапі - реалізації управлінських рішень стосовно оптимізації грошових коштів підприємство для початку здійснює збір і аналізує оперативні дані про грошові потоки. Потім, досліджуваний стан грошових коштів не дорівнює плановому, здійснюється коригування певних планових показників оптимізації і вносяться зміни у платіжний календар, і вже потім за ним здійснюються платежі на підприємстві.

На останньому етапі відбувається коригування певних цільових параметрів розвитку підприємства, знаходять альтернативи у шляхах коригування поставлених цілей та обирається і реалізовується відповідне рішення стосовно оптимізації підприємства.

Результати оптимізації грошових потоків на підприємстві відображаються в системі планів формування і використання коштів у майбутньому періоді [10, 11].

Важливим моментом у прийнятті рішень довгострокового характеру вважається процедура оцінка потоків грошей, а саме фактично чистих грошових потоків.

Якщо розглядати особливості грошових потоків, то варто зазначати моменти, використовуючи і враховуючи час для їх оцінювання. Вище зазначалось, що грошові кошти мають особливості своєї вартості, тобто мають відсотки, які можна вкладати у капітал підприємства.

Врахування часу для визначення вартості грошей є значимою, адже вартість являє собою суму доходу на інвестиції. Що отримується або може бути отримана за вказаний відрізок часу. Розрахунок вартості можливий двома способами : при використання складного і простого відсотка. Простий відсоток розраховується перемножуючи основну суму з відсотковою ставкою за період інвестування. Тобто нарахування простого відсотка покладається лише на початкову суму (позику або ж внесок та ін) упродовж всього терміну інвестицій. Особливість складного відсотка полягає в нарахуванні його на початкову суму та на відсотки, що нараховані раніше.

Майбутня вартість - це вартість інвестицій з урахуванням певної ставки відсотка, через певні проміжки часу. Для обчислення можна скористатися формулою:

,

 

   де FV – майбутня вартість, PV – теперішня вартість , i – ставка складного відсотка, n – кількість періодів нарахування.

   З вищезазначеної формули, можемо відобразити результат розрахунку теперішньої вартості. Але спочатку визначимо, що собою представляє теперішня вартість.

Теперішня вартість — це грошова вартість майбутніх надходжень чи доходів з поправкою на ставки дисконту (капіталізації). Вона є як основа для порівняння прибутковості різних інвестицій за певний період.

Розрахунок теперішньої вартості виглядає наступним чином:

 

,

 

де FV – майбутня вартість, PV – теперішня вартість , i – ставка складного відсотка, n – кількість періодів нарахування.

В свою чергу, під дисконтною ставкою розуміють процентну ставку, що використовується до майбутніх платежів, для врахування ризиків, пов’язаних з факторами часу.

Для визначення теперішньої вартості варто визначати ставку дисконту, яка б врахувала б ступінь ризику певного проекту чи інвестицій. Існує просте правило: високий ризик означає високу дисконтну ставку (капіталізації), малий ризик - низьку ставку дисконту.

Коли визначено рівень ризику, далі коригуються майбутні доходи з урахуванням непевності часу. Взагалі для оцінки дисконтних ставок використовують принципи: найвищу дисконтну ставку матиме те майбутнє надходження, яке надійшло пізніше; чим нижче зазначений рівень ризику, тим нижча буде ставка дисконту; коли загальні процентні ставки на ринку збільшуються,тоді і збільшуються дисконтні ставки; та якщо є перспектива ділових підйомів, знизиться інфляція та процентні ставки - ризик може зменшитись також.

Також, проведення аналізу грошових потоків при прийнятті довгострокових рішень, може бути здійснене за допомогою методу їх дисконтування . Цей метод полягає у оцінюванні грошових коштів. Враховуючи зміну вартості грошей у часі. Тобто, дисконтування є своєрідним розрахунком, який дає відповіді на те, яку треба вкласти суму сьогодні, аби через певний час, роки, отримати суму, заздалегідь вже визначену у меті інвестором.

Як відомо, гроші мають змогу змінюватись навіть при нульовій інфляції, а саме тоді коли враховуються майбутній дохід від інвестування,, враховуючи упущені вигоди.

Дисконтування грошових потоків являє своєрідну дію приведення вартості за операціями, що здійснюються у різний час, до величини, яка актуальна сьогодні. Наприклад, для продажу будь-якого підприємства необхідна його переоцінити, іншими словами - визначити вартість з урахуванням мінливої кон’юнктури ринку. Особливо часто застосовують методи дисконтування у здійсненні угод з інвестиціями. Адже щоб економічно вигідно зробити вкладення, треба врахувати будь-які зміни у вартості активу.

Метод дисконтування потоків заснований на складанні конкретної моделі фінансової діяльності компанії. Розробляють таку модель на основі аналізу звітів про прибуток і збиток і документів, в яких відображено рух готівки на рахунках на підприємстві. Щоб отримати вільних грошовий потік, треба на суму інвестицій зменшити потік капіталу від операційної діяльності. Отримана величина коштів вважається доходом організації, частина якого йде на розрахунки з кредиторами і позичальниками, а частина розподіляється між усіма акціонерами у вигляді дивідендних виплат.

    За результатом аналізу проведеного методом дисконтування, робляться висновки про можливі вдосконалення виробничого процесу, про доцільність залучення коштів в інші проекти задля збільшення прибутку у майбутньому.

Отже, підсумовуючи вищенаведену інформацію, можна зазначити, що оптимізація грошових потоків являє собою процес вибору найкращих форм їх організації на підприємстві з урахуванням умов та особливостей здійснення його господарської діяльності. Запропонована загальна схема оптимізації грошових потоків підприємств яка складається з 6 етапів та забезпечує інтеграцію заходів оптимізації грошових потоків підприємств у загальну систему управління грошовими потоками , а також координує управлінські дії а також підвищує ефективність фінансового управління підприємством.

Основу оптимізації грошових потоків підприємства складає забезпечення збалансованості обсягів позитивного і негативного їх видів.

Тож, поетапне здійснення управління грошовими потоками підприємства забезпечує постійний моніторинг рівномірності і синхронності формування грошових потоків в розробці окремих інтервалів часу.

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Міжнародний стандарт фінансової звітності 7 “Звіт про рух грошових коштів” : Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2004 / перекл. з англ. за ред. С. Ф. Голова

2. Ясишена, В. В. Сутність грошових потоків підприємств та їх класифікація [Електронний ресурс] / В. В. Ясишина // Економічний аналіз. – 2008. – № 2. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal /Soc_Gum/Ecan/2008_2/pdf/yasyshena.pdf.

3. Литвинчук Т. В. Грошові потоки в системі управління підприємством [Електронний ресурс] : Хмельницький національний університет - Режим доступу

4. Данілов О.Д., Паєнтко Т.В. Фінанси підприємств у запитаннях і відповідях Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ, 2011. ISBN: 978-611-01-0238-4

5. Гроші та кредит: підручник. – 3-тє вид., перероб. і доп. / М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; за заг. ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2002.

6. В.М. Вареник Властивості грошових потоків Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму. 2011. № 1 (4) ISSN 2074-5370.

7. Кірейцев Г.Г., Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник / Г.Г.Кірейцев; Мін-во освіти і науки України. Житомир: ЖІТІ, 2001.

8. Ясишена, В. В. Теоретичні аспекти аналізу грошових потоків підприємств [Текст] / В. В. Ясишена // Економічний простір. – 2008. –№16. – С. 123-131.

9. Ковшова, С. О. Необхідність оптимізації руху грошових потоків підприємства в сучасних умовах господарювання [Текст] / С. О. Ковшова // Управління розвитком. – 2010. – № 20. – C.135–136.

10. Плікус, І. Й. Система моніторингу для фінансового прогнозу діяльності підприємства. [Текст] / І. Й. Плікус // Фінанси України. – 2004. – № 6. – С. 35-44.

11. Тян, Р. Б. Планування діяльності підприємства [Текст] : навчальний посібник / Р. Б. Тян. – К. : МАУП, 1998. – 156 с. – ISBN 966-4678-33-8.

12. Артюх, І. Значення та аналіз грошових коштів в умовах ринкової економіки [Електронний ресурс] / І. Артюх // Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua. – 16.11.2011. – Назва з екрану.

 

 

Додаток А - Сутність поняття «грошові потоки»

Прихильники теорії

Сутність поняття «грошові потоки» та їх роль в обігу

МСБО № 7 «Звіт про рух грошових коштів»

грошовий потік – це надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів

Лігоненко Л.О. та Ситник Г.В.

грошові потоки підприємства – це система розподілених в часі надходжень та видатків грошових коштів,що породжуються його господарською діяльністю і супроводжують рух вартості, виступаючи зовнішньою ознакою функціонування підприємства

Бланк І. А.

грошовий потік підприємства представляє собою сукупність розподілених надходжень і виплат грошових коштів за окремими інтервалами періоду часу що розглядається, генерованих його господарською діяльністю, рух яких пов'язаний з факторами часу, ризику і ліквідності

Бочаров В.

грошовий потік підприємства – це рух грошових кошів, який прагне до нуля, оскільки негативний результат від одного із видів господарської діяльності підприємства має компенсуватися позитивним від іншої. В противному випадку підприємство може стати банкрутом

Брігхем Є.

грошовий потік - це фактичні чисті готівкові кошти, які надходять у фірму (чи витрачаються нею) протягом деякого визначеного періоду

Вознюк Г.Л, Загородній А.Г., Смовженко Т.С.

грошовий потік – це функціонування додатних і від’ємних грошових коштів під час здійснення господарської діяльності підприємства

Ван Хорн Д., Вахович Д.

грошові потоки підприємства – це:

1. Потоки готівкових коштів, які мають безперервний характер.

2. Власні обігові кошти.

Чистий грошовий потік може утворюватися не лише за рахунок приросту чи скорочення власних обігових коштів, а й шляхом збільшення або зменшення таких видів активів та пасивів підприємства як: дебіторська заборгованість; кредиторська заборгованість (поточні зобов'язання); інші активи; інші пасиви

Дзюблюк О.

грошовий потік - це базове джерело для погашення позик та спосіб оцінки кредитоспроможності підприємства. Для розрахунку грошового потоку підприємства слід використовувати такі фінансові показники як: виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); кредиторська заборгованість; інші поточні зобов'язання.

Дебіторська заборгованість не є складником грошового потоку підприємства (оскільки існує достатня ймовірність перетворення її на сумнівну або безнадійну), а є наслідком

неперетворення її в наявні грошові ресурси

Мних Є.В.

грошовий потік підприємства охоплює велику кількість потоків грошей, що обслуговують господарську діяльність вцілому

Коваленко Л. О.,

Ремньова Л. М.

грошові потоки - це надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів у результаті виробничо-господарської діяльності підприємств

Продовження додатку А

 

Коласс Б.

Загальний грошовий потік - надлишок коштів, який утворюється на підприємстві в результаті всіх операцій, пов'язаних і не пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності. Тобто, на думку Коласса Б., основними складниками грошового потоку підприємства є:

1) грошовий потік від господарської діяльності;

2)грошовий потік від операцій, не пов'язаних із господарською діяльністю

Поддерьогін А. М.

Грошовий потік - сукупність послідовно розподілених у часі подій, які пов'язані із відособленим та логічно завершеним фактом зміни власника грошових коштів у зв'язку з виконанням договірних зобов'язань між економічними агентами (суб'єктами господарювання, державою, домогосподарствами, міжнародними організаціями). Грошові потоки безпосередньо пов'язані з рухом коштів на підприємстві, який відображає надходження в розпорядження суб'єкта господарювання коштів та еквівалентів і їх використання

Сорокіна О.

поняття «грошовий потік» є агрегованим та включає різні види потоків, які обслуговують фінансово-господарську діяльність підприємства. З огляду на це, вчений пропонує в кожному конкретному випадку використовувати уточнене визначення поняття «грошовий потік», а саме: сукупний грошовий потік, грошовий потік від поточної діяльності тощо

Терещенко О.

грошові потоки являються внутрішнім джерелом фінансової стабілізації підприємства через збільшення його вхідних та зменшення вихідних грошових потоків, які спрямовуються на зростання платоспроможності. Окрім того, грошовий потік, а саме чистий грошовий потік від операційної діяльності, визначається як критерій внутрішнього потенціалу фінансування підприємства й є основою для оцінки його фінансового стану та кредитоспроможності

Тян Р.

грошовий потік – це маса готівкових коштів, яка надходить або вибуває з обігу як грошові виплати. На погляд вченого, різниця між вхідними та вихідними грошовими потоками визначається як прибуток

Ясишена В.

грошовий потік – це сукупність розподілених у часі надходжень і видатків грошових коштів та їхніх еквівалентів, генерованих його господарською діяльністю, рух яких пов'язаний з факторами часу, простору, структури, ризику і ліквідності

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

Властивості

грошових потоків

Характеристики властивостей грошових потоків

 

Залежність від виду

діяльності

 

Грошовий потік формується стосовно визначеного виду діяльності: операційної, фінансової та інвестиційної

Ліквідність

Формування дефіцитного або надлишкового сальдо грошових коштів підприємства, якщо воно повністю покриє всі боргові зобов’язання.

Рухливість

Грошовий потік перебуває у постійному русі за видами діяльності

 

Документованість

Використання «Звіту про рух грошових коштів» для відображення операцій по руху грошових коштів

Зручність подання

Відображення руху грошових коштів у формі звітності «Звіті про рух грошових коштів»

Ефективність

Грошові кошти є необхідним джерелом ефективного функціонування підприємства

Балансування

 

Збалансованість грошових потоків забезпечує стан фінансової

рівноваги (ліквідності), який гарантує існування підприємства в

короткостроковому і довгостроковому періодах та задовольняє

фінансові потреби зацікавлених в підприємстві груп осіб. Фінансова рівновага гарантує стабільність і є передумовою досягнення інших цілей.

Рівномірність

 

Грошові потоки характеризуються ступенем регулярності здійснення, порушення чого призведе до затримок у надходженні грошових коштів та відкладенні запланованих видатків

Синхронність

 

Грошові потоки характеризуються наявністю ступеня узгодженості їх у часі, що значним чином визначає стан фінансової рівноваги підприємства

Підвладність часу

Грошові кошти змінюються у часі під впливом різноманітних

зовнішніх та внутрішніх факторів

Кругообіг

Грошові потоки повинні перебувати у постійному русі для здійснення підприємством виробничого циклу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В

Таблиця В.1 – Основні показники, які використовуються при аналізі грошових потоків

Показник

Алгоритм розрахунку та умовні позначення

Достатність чистого грошового потоку

Коефіцієнт достатності чистого грошового потоку визначає достатність генерованого підприємством чистого грошового потоку зі позицій фінансованих ним потреб

 

 

 

де ЧГП – сума чистого грошового потоку підприємства за період, що аналізується, тис. грн.;

ПК – сума погашення довго- і короткострокових кредитів, тис. грн.;

∆З – приріст виробничих запасів, тис. грн.;

Д – сума виплачених дивідендів, тис. грн.

Рівномірність та синхронність формування грошового потоку

Коефіцієнт ліквідності ( )

грошового потоку характеризує здатність підприємства покривати

необхідні витрати грошових

коштів позитивним грошовим потоком у звітному періоді

 

 

 

ПГП – сума валового вхідного грошового потоку, тис. грн.;

НГП – сума валового вихідного грошового потоку, тис. грн

Середньоквадратичне ідхилення (σ) показує відхилення індивідуальних значень (хі) від середнього рівня показника ( x )

 

де пкількість підперіодів аналізованого періоду часу

Коефіцієнт варіації (V) відносна міра відхилення індивідуальних значень від середнього рівня показника

 

 

 

Коефіцієнт кореляції

вхідного та вихідного

грошових потоків (ККгп)

 

 

де – середня сума вхідного грошового потоку в певному інтервалі планового періоду;

– середня сума вихідного грошового

потоку в одному інтервалі планового періоду;

σПГП, σНГП– середньоквадратичне стандартне відхилення сум грошових потоків (вхідного та вихідного відповідно)

Ефективність грошових потоків

Коефіцієнт ефективності

грошових потоків (Кефек)

визначає результативність

управлінських рішень щодо

грошових потоків, їх вплив на

стан фінансової рівноваги

 

 

 

Продовження табл. В.1.

Коефіцієнт реінвестування

чистого грошового потоку (Креінв) показує частку

грошових інвестицій спрямованих на заміну активів, зростання виробництва

 

 

 

де ∆РІ – сума приросту реальних інвестицій підприємства за аналізований період, тис. грн;

∆ФІ – сума приросту довгострокових фінансових інвестицій підприємства, тис. грн.

Коефіцієнт обслуговування

боргу (Кобсл), на його основі

відбувається прийняття найбільш важливих рішень, що базується на оцінці ліквідності, платоспроможності та кредитоспроможності

 

 

 

 

де ЧГПопер – чистий грошовий потік від

операційної діяльності

Тривалість фінансового циклу

(ФЦ) характеризує період

обороту грошових коштів, що

обслуговують операційну

діяльність, та загальний період обороту грошових коштів

 

 

 

де Пз – період обороту запасів, дні;

Пдз – період обороту дебіторської заборгованості, дні;

Пкз – період обороту кредиторської заборгованості, дні

 

 

 

Leave a Comment

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

44 − = 41